Владлен Дроботько

24 квітня 1937 р., м. Луцьк

 

Мала батьківщина фотохудожника – м. Костянтинівка Донецької області. До світу фотомистецтва долучився, працюючи на заводі, – саме там познайомився з фотоапаратом «ÐœÐ¸Ñ€» та з цікавістю почав його вивчати. Першу плівку допоміг проявити менший брат, рентгенолог,  Ñƒ каструлі в підвалі. Майже у 30 років почав самотужки через книжки, журнали та контакти з іншими аматорами поглиблювати й удосконалювати свої знання. Згодом, через кілька років, став членом фотоклубу «ÐŸÑ€Ð¾Ð¼Ñ–нь», який пізніше Ñ– очолив.

 

Ð’ Ñ‚Ñ– часи було багато ентузіастів фотосправи серед людей з різними спеціальностями, закоханих у мистецтво фотографії. Владлен Дроботько був одним із них. Він приймав участь в обміні фотовиставками серед клубів «Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—нське кільце», республіканських та всесоюзних виставках, семінарах, виїздах на фотографування. Одним із захоплюючих змагань серед фотографів став мотокрос у Латвії на трасі «Ð‘ілий олень». Змагалися не тільки мотогонщики різних мотоклубів, але й фотографи з усіх куточків Союзу. Пізніше проводились бліц-турніри для фотографів, серед яких було чимало титулованих учасників. За 5-6 років поїздок на мотокрос у Латвію фотоклуб теж став лауреатом в 1978 році.

 

«Ð”ля мене фото – це захоплення, хобі, хоча за освітою та професією я вчитель фізичного виховання, – каже Владлен Дроботько. – Хороший фотограф повинен мати добрі знання, бути освіченою людиною та мати високі моральні якості. Поєднання хорошої пам’яті, набутих знань, моментальне їхнє використання та фізична витривалість можуть бути успіхом «Ð·ÑƒÐ¿Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð¾Ñ— миті». Світлина заслуговує глядацьких симпатій тоді, коли вона викликає у свідомості людини значні емоційні враження, будить думку та не залишає Ñ—Ñ— байдужою. Хороша світлина буде жити Ñ– жити. І ось тоді Ñ—Ñ— можна назвати твором мистецтва».

 

Перша персональна фотовиставка відбулась 31 травня 2002 р у Луцьку. Досі фотографує тільки на плівку!