«Зона сумної пам’яті». Чекановський А.А. (НСФХУ, Київ).

«Ð—она сумної пам’яті». Чекановський А.А.

Фотовиставка «Ð—она сумної пам’яті».

Автор: Чекановський А.А. (НСФХУ, Київ).

Ця виставка – своєрідний фотопротокол дивного життя Зони відчуження. 30 років пройшло, як страшна техногенна катастрофа здавалося би викреслила великий шмат української землі з повсякденного існування країни Ñ– нормального природного середовища планети. Але сталося так, що життя не пішло із Зони на зовсім, а прийняло інші незвичні форми Ñ– прояви. Нині у 30-кілометровій зоні працює до трьох тисяч людей Ñ– проживає близько трьохсот постійних мешканців, які повернулись у свої домівки. Тут продовжують працювати енергетики, будівельники, лісогосподарники, служба з надзвичайних ситуацій (треба ж гасити лісові пожежі Ñ– підпали покинутих споруд). На цій території ведуть дослідження не тільки, наприклад, біологи, а й експедиція по порятунку культурної спадщини. Можливо у деяких райцентрах України живе менше людей. ніж постійно перебуває у Чорнобилі. Тут Ñ” магазини, церква, готель, музей.

Натомість, друге, молодше, місто Зони – Прип’ять, живе Ñ– змінюється у якийсь інший спосіб. Там взаємодіють сліди минулого життя, дика природа Ñ– нечисленні відвідувачі – грабіжники, шукачі пригод, художники. Прип’ять може здатися великою інсталяцією у стилі сучасного мистецтва авангардового абсурду, де живуть думки Ñ– символи. Це – давно не «Ð·Ð°Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ðµ минуле». Все, що піддавалося грабунку – забрано. Лишилися якісь тіні Ñ– знаки минулого – сумні, похмурі, розгромлені у безладі залишки старого алфавіту. Це – одночасне нагадування про молоде, щасливе місто-надію Ñ– про незрозуміле нормальному розуму тотальне ламання, обкрадання Ñ– знищення. Врешті,

АЕС справляє враження сучасної конструктивної Ñ– ділової педантичної діяльності, але в умовах непридатних до життя. Все «Ð½Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾», крім зашкалюючого фону, який можна не помітити, поки не поглянеш на дозиметр. У 40 разів більше норми. Антитезу енергоблокам, укриттям Ñ– підприємствам переробки радіоактивних відходів створюють величезні соми Ñ– коропи, які живуть у обвідному каналі навколо недобудованої другої черги АЕС Ñ– пасторальні поліські краєвиди довкола станції. Ось вони – деякі парадокси Зони.

Певно тому, хто краще знає цю територію, хто тісніше пов’язаний професійно з чорнобильськими подіями вдалося б створити більш цілісну фоторозповідь про Зону відчуження. Автор лише спробував показати не «ÑÐ¼ÐµÑ€Ñ‚ÑŒ історії», а, власне, те співіснування протилежностей, яке породжує «Ð´Ð¸Ð²Ð½Ðµ буття сумної землі».

Чекановський Андрій Анатолійович. Член Національної спілки фотохудожників України (київська організація) Ñ– Союзу словацьких фотографів, засновник київського фотоклубу «9Ñ…12». Учасник великої кількості колективних фотовиставок в Україні, Польщі, Словаччині. Персональні виставки: «Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—на – традиції у сьогоденні» (2014 Ñ€., Замосць, Польща), «ÐŸÐ¾Ð»ÑŒÑÑŒÐºÑ– етюди» (2015 Ñ€., Київ, Україна). Науковий співробітник Інституту археології НАНУ.