Показати Ñзика може кожен. Рувійти в Ñ–Ñторію з виÑунутим Ñзиком можуть лише генії. Ð¦Ñ Ñ„Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ñ€Ð°Ñ„Ñ–Ñ Ñвідчить про те, наÑкільки важливим у фотографії Ñ” Ñюжет, люди, що на ній зображені! І Ñ†Ñ Ñвітлина ще раз Ñвідчить, що Ñ„Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ñ€Ð°Ñ„Ñ–Ñ Ñ†Ðµ документ чаÑу. Рфотографи Ñтають відомими перш за вÑе Ñвоїми Ñвітлинами.
Коротка Ñ–ÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ фото, Ñке було зроблено в 1951 році, піÑÐ»Ñ ÑвÑÑ‚ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² ПрінÑтонÑькому універÑитеті 72-Ñ… Ñ€Ñ–Ñ‡Ñ‡Ñ Ð²Ñ‡ÐµÐ½Ð¾Ð³Ð¾. У той вечір Ейнштейна облÑгали репортери, але один з них, Ðртур СаÑÑ, Ñпочатку почекав, поки Ñпаде натовп, Ñ– тільки потім підійшов до машини зі Ñловами «Ð•Ð¹, профеÑор, «ÑƒÐ»Ð¸Ð±Ð¾Ð½Ñ‡Ñ–к» Ð´Ð»Ñ Ñ„Ð¾Ñ‚Ð¾ на день народженнÑ, га?» Ейнштейн, Ñкий порÑдком втомивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ цих папараці, проÑто швидко показав Ñзик Ñ– відвернувÑÑ, думаючи, що клацнути його не вÑтигнуть. Ðле СаÑÑ Ð²Ñтиг! Коли в редакції побачили, що вийшло, там відбулоÑÑ Ð½ÐµÐ°Ð±Ð¸Ñке Ð¾Ð±Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· «Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¼Ð¸ шишками»,
чи варто це публікувати. Ðле фото опублікували. Варто додати, що Ñ„Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ñ€Ð°Ñ„Ñ–Ñ ÑподобалаÑÑ Ð¹ Ñамому Ейнштейну. Він обрізав Ñ—Ñ— до звичної тепер «Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ профеÑора» Ñ– потім поÑилав Ñк лиÑтівки Ñвоїм друзÑм. Одному з них він напиÑав: «Ð’ам ÑподобаєтьÑÑ Ñ†ÐµÐ¹ жеÑÑ‚, тому що він адреÑований вÑьому
людÑтву».
РоÑÑŒ так виглÑдає повна верÑÑ–Ñ Ð½Ð°Ð¹Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆ пізнаваної фотографії Ðльберта Ейнштейна. Ðа знімку він
Ñидить у машині, поруч - доктор Ейделот з дружиною.
Саме Ñ†Ñ Ñ„Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ñ€Ð°Ñ„Ñ–Ñ Ð•Ð¹Ð½ÑˆÑ‚ÐµÐ¹Ð½Ð° Ñтала Ñимволом геніÑ, Ñкий вміє радіти життю, а Ñ–ÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ñ—Ñ— поÑви - Ñимволом репортерÑької вдачі. ФотографіÑ, до речі, була продана за ціну понад $74 тиÑ., що в Ñ‚Ñ– роки було доÑить дорого.
Безумовно, фотографу пощаÑтило, що Ñаме він упіймав таку мить. Ðле ж він Ñ—Ñ— ловив! Ðезважаючи на те, що поруч було багато інших фотографів, Ñаме Ðртур СаÑÑ Ð´Ð¾Ñ‡ÐµÐºÐ°Ð²ÑÑ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— миті, в певній мірі вдало Ñпровокувавши Ейнштейна на такий жеÑÑ‚ й одним кадром зробив одну з найвідоміших фотографій Ñвіту.
Сьогодні фотографів набагато більше. Ð¤Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ñ€Ð°Ñ„Ñ–Ñ Ñтала більш доÑтупною. Уже майже кожен має фотоапарат. Ðле фотографії, Ñк Ñ– будь Ñкій Ñправі, потрібно вчитиÑÑŒ. Так Ñамо Ñк вчимоÑÑŒ читати, пиÑати, малювати, грати на музичному інÑтрументі тощо.
Вміючи, більше шанÑів вÑтигнути піймати унікальну мить!
Про фотографію Ñ– не тільки у наÑтупних матеріалах Ñ– у школі фотографії
Ðфоризмы Ðйнштейна
«Ð’Ñе должно быть изложено так проÑто, как только возможно, но не проще.»
«Ð’Ñе идеи в науке родилиÑÑŒ в драматичеÑком конфликте между реальноÑтью и нашими попытками ее понÑÑ‚ÑŒ.»
«Ðе Ñтоит обожеÑтвлÑÑ‚ÑŒ интеллект. У него еÑÑ‚ÑŒ могучие муÑкулы, но нет лица.»
«Ð¯ пережил две войны, двух жен и Гитлера.»
«ÐœÐ¾Ð¹ муж гений! Он умеет делать абÑолютно вÑе, кроме денег. (Жена Ð. Ðйнштейна о нем)»
«ÐœÐ¾Ñ€Ñкую болезнь вызывают у Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸, а не море. Ðо, боюÑÑŒ, наука еще не нашла лекарÑтва от Ñтого
недуга.»
«ÐœÐµÐ¶Ð´ÑƒÐ½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð½Ñ‹Ðµ законы ÑущеÑтвуют только в Ñборниках международных законов.»
«Ð’ыиграна война, но не мир.»
«Ð•Ñли Ñ‚ÐµÐ¾Ñ€Ð¸Ñ Ð¾Ñ‚Ð½Ð¾ÑительноÑти подтвердитÑÑ, то немцы Ñкажут, что Ñ Ð½ÐµÐ¼ÐµÑ†, а французы — что Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð¶Ð´Ð°Ð½Ð¸Ð½
мира; но еÑли мою теорию опровергнут, французы объÑвÑÑ‚ Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð½ÐµÐ¼Ñ†ÐµÐ¼, а немцы — евреем.»
«Ð•Ñли вы хотите веÑти ÑчаÑтливую жизнь, вы должны быть привÑзаны к цели, а не к людÑм или к вещам.»
«Ð•Ð´Ð¸Ð½Ñтвенное, чему научила Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¼Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð»Ð³Ð°Ñ Ð¶Ð¸Ð·Ð½ÑŒ: что вÑÑ Ð½Ð°ÑˆÐ° наука перед лицом реальноÑти выглÑдит
примитивно и по-детÑки наивно — и вÑе же Ñто Ñамое ценное, что у Ð½Ð°Ñ ÐµÑÑ‚ÑŒ.»
«Ð¯ не знаю каким оружием будут ÑражатьÑÑ Ð² 3-й мировой войне, но в 4-й мировой войне будут ÑражатьÑÑ
палками и камнÑми.»
«Ð˜Ð· чеÑÑ‚Ð¾Ð»ÑŽÐ±Ð¸Ñ Ð¸Ð»Ð¸ чувÑтва долга не может родитьÑÑ Ð½Ð¸Ñ‡ÐµÐ³Ð¾ ценного. ЦенноÑти возникают Ð±Ð»Ð°Ð³Ð¾Ð´Ð°Ñ€Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð²Ð¸
и преданноÑти людÑм и объективным реалиÑм Ñтого мира.»
«ÐœÐ¸Ñ€ невозможно удержать Ñилой. Его можно лишь доÑтичь пониманием.»
Наші контакти:
