Хмельницький – місто базарів? Рівне – місто …?

Ð’ різних мандрівках, в Україні чи за кордоном, з’являється багато думок-спостережень, якими хочеться поділитися з небайдужими до нашого міста та краю людьми.

 

 

Маю надію на дискусії та те, що комусь це буде корисним.



Відвідавши нещодавно з виставкою місто Хмельницький, я зрозумів, що це місто славиться не тільки своїми знаменитими базарами. І хоча це такий же по рівню обласний центр всього в 200 км від Рівного, з таким же місцевим самоврядуванням, місто приємно вразило.

Щоби не говорили стосовно необхідності в сьогоднішній час музеїв, але їх наявність і діяльність свідчить про культурний рівень певного міста, регіону, держави в цілому. І не просто формальну наявність музеїв, а їх активну діяльність. Сьогодні є багато дискусій, що усе можна знайти й побачити в інтернеті і не потрібно використовувати гроші на їх утримання. Так, інтернет це добре, це сучасний ефективний метод комунікацій та спілкування, це зручний та незамінний уже метод пошуку інформації тощо. Але інтернет ні в якому разі не замінить того духу, атмосфери, що існують в музеях. Людям цікаво побачити оригінали мистецтва, культури, що збираються й оберігаються століттями.
Чому, наприклад, в усіх обласних центрах Ñ” художні музеї чи галереї, а у нас … ось уже стільки років Ñ” тільки балачки. Хмельницький художній музей, наприклад, заснували лише у 1986 році, в останні роки перед розпадом СРСР. Але він успішно існує до сих пір. Виставкові зали та колекція сучасного живопису викликають здорову заздрість багатьох гостей міста. Я розумію, що зараз складний кризовий період, але у тому ж Хмельницькому 2 роки тому відкрили перший Ñ– єдиний на даний момент в Україні музей фотомистецтва, у центрі міста, в старовинному будинку. І знайшлись гроші на ремонт, на утримання. Ніби це відбулось в іншій державі. Там постійно проводяться мистецькі заходи, у місто їдуть люди, щоб побачити цей музей. Сьогодні це гордість не тільки міста, а й усієї держави. Тут мабуть спрацював фактор культури Ñ– освіченості владних людей, що піклуються про імідж свого міста та краю перш за все. Про що це говорить – мабуть кожен висновки зробить сам. Мабуть кожен небайдужий вміє порівнювати та робити висновки. Все ж таки хорошими справами залишити свій слід та пам'ять про себе набагато приємніше, ніж неймовірною кількістю «Ð·Ð°Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÐµÐ½Ð¸Ñ…» грошей та особистими статками.
Мені приємно було чути від хмельничан, що у нас в Рівному фотомистецтво на високому рівні, постійні міжнародні виставки, різні проекти, видаються фотоальбоми. «ÐœÐ°Ð±ÑƒÑ‚ÑŒ, влада вам дуже допомагає»– казали вони! …)
На центральній вулиці Проскурівська у Хмельницьку понад 10 музеїв! Тому, з впевненістю можна сказати це місто славиться не тільки базарами, а й музеями.
У нас в Рівному Ñ” чим пишатись, Ñ” ким пишатись, Ñ” що розвивати Ñ– Ñ” куди вкладати гроші, щоб місто розвивалось Ñ– процвітало. Водночас саме культура Ñ” показником рівня міста й його мешканців. І в першу чергу його керівників. Коли в місто приїжджають гості, туристи, що вони бажають бачити? Лише торгівельні та бізнес-центри, великі рекламні щити? І чи приїде сюди хтось, якщо тут не буде чогось пов’язаного з культурою, з історією? Хіба не так?

Хмельницький – місто музеїв, Ñ– не лише базарів. Рівне – місто … ?


Пропоную Вам, шановні рівняни, продовжити цю думку.